Лекарственная аллергия

Лекарственная (медикаментозная) аллергия — это собирательное название для группы аллергических заболеваний, в основе которых лежит аномальная реакция на медикаменты. При этом отсутствует какая-либо связь с фармакологическими свойствами препарата, а патологическая реакция может развиваться в ответ на введение его минимальных доз — порядка нескольких миллиграммов.

Причины

Причиной медикаментозной аллергии является повышение чувствительности организма к фармпрепаратам, которые в данном случае являются аллергенами. Примечательно, что аллергеном может выступать практически любое лекарственное средство, за исключением веществ, являющихся составными биологических жидкостей организма (глюкоза, натрия хлорид и т.д.).

Факторы риска лекарственной аллергии:

• генетическая предрасположенность,
• наличие сопутствующих аллергических заболеваний,
• наличие болезней, требующих длительного или частого приема препаратов,
• наличие грибковых заболеваний (микозы кожи, ногтей),
• случаи лекарственной аллергии в прошлом,
• высокая аллергенность конкретного препарата,
• введение доз, не соответствующих возрасту и массе тела больного,
• одновременное введение несовместимых препаратов.

Медикаментозную аллергию чаще всего вызывают такие препараты:

• антибиотики (пенициллин, бициллин, ампициллин, линкомицин, эритромицин, гентамицин, ципробай, тетрациклин),
• анальгетики (новокаин, лидокаин, тримекаин, дикаин),
• нестероидные противовоспалительные средства (ацетилсалициловая кислота, анальгин, вольтарен, индометацин, напроксен),
• йодсодержащие контрастные средства (йодоформ, йодогност, кардиотраст, билитраст, йодолипол),
• антидиабетические средства (диабетон, антидиаб, триампур),
• ферменты (солизим, сомилаза, ораза),
• гипотензивные средства (бета-блокаторы, ингибиторы АПФ),
• пищевые продукты (грибы, дрожжи и продукты на дрожжевой основе, квас, кефир, шампанское и др.).

Симптомы

Аллергия на медикаменты может проявляться в виде различных реакций — начиная контактным дерматитом и заканчивая анафилактическим шоком. Выраженность симптоматики зависит от степени чувствительности организма, аллергенности препарата, вводимой дозы и ряда других факторов.

Виды аллергических реакций на лекарства:

• системные реакции (анафилактический шок, сывороточная болезнь, лекарственная лихорадка),
• кожные реакции (крапивница, ангионевротический отек, мультифокальная эритема, дерматиты, фотоаллергические реакции),
• поражения внутренних органов (сердца, почек, печени, легких).

Самыми тяжелыми проявлениями лекарственной аллергии являются токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла) и многоформная эритема (синдром Стивенса-Джонсона). Эти токсико-аллергические реакции помимо массивного поражения кожи вызывают серьезные повреждения внутренних органов.

Диагностика

Для диагностики лекарственной аллергии используют капельные, скарификационные и внутрикожные пробы. Их проводят в больнице перед введением определенного препарата с целью выявления его непереносимости конкретным человеком. Таким образом врачи могут выявить аллергию и вовремя отказаться от применения потенциально опасного средства.

Профилактика и лечение

Главными мерами профилактики лекарственной аллергии является отказ от самолечения и уведомление врача о перенесенных случаях непереносимости препаратов. Если у человека когда-либо появлялся зуд, сыпь или отек кожи в месте введения какого-либо лекарства, об этом нужно сообщить лечащему врачу. Также важно рассказать о наследственной предрасположенности к аллергии и наличии любых аллергических заболеваний. Эта информация поможет врачу сориентироваться и предпринять нужные меры безопасности при назначении фармпрепаратов.

Если аллергия уже появилась, нужно сразу же прекратить прием всех лекарств и немедленно обратиться к врачу. При необходимости он назначит гипосенсибилизирующие средства, которые быстро устранят неприятные симптомы. Также врач заменит опасные препараты другими, которые не будут вызывать аллергических реакций.

Медикаментозна алергія

Медикаментозна алергія — це збірна назва для групи алергічних захворювань, в основі яких лежить аномальна реакція на медикаменти. При цьому відсутній будь-який зв'язок з фармакологічними властивостями препарату, а патологічна реакція може розвиватися у відповідь на введення його мінімальних доз — порядку декількох міліграмів.

Причини

Причиною медикаментозної алергії є підвищення чутливості організму до фармпрепаратів, які в даному випадку є алергенами. Примітно, що алергеном може виступати практично будь-який лікарський засіб, за винятком речовин, які є складовими біологічних рідин організму (глюкоза, натрію хлорид і т.д.).

Фактори ризику лікарської алергії:

• генетична схильність,
• наявність супутніх алергічних захворювань,
• наявність хвороб, що вимагають тривалого або частого прийому препаратів,
• наявність грибкових захворювань (мікози шкіри, нігтів),
• випадки лікарської алергії в минулому,
• висока алергенність конкретного препарату,
• введення доз, що не відповідають віку й масі тіла хворого,
• одночасне введення несумісних препаратів.

Медикаментозну алергію найчастіше викликають такі препарати:

• антибіотики (пеніцилін, біцилін, ампіцилін, лінкоміцин, еритроміцин, гентаміцин, ципробай, тетрациклін),
• анальгетики (новокаїн, лідокаїн, тримекаїн, дикаин),
• нестероїдні протизапальні засоби (ацетилсаліцилова кислота, анальгін, вольтарен, індометацин, напроксен),
• йодовмісні контрастні засоби (йодоформ, йодогност, кардіотраст, білітраст, йодоліпол),
• антидіабетичні засоби (діабетон, антидіаб, триампур),
• ферменти (солізим, сомілаза, ораза),
• гіпотензивні засоби (бета-блокатори, інгібітори АПФ),
• харчові продукти (гриби, дріжджі і продукти на дріжджовий основі, квас, кефір, шампанське і ін.).

Симптоми

Алергія на медикаменти може проявлятися у вигляді різних реакцій — починаючи контактним дерматитом і закінчуючи анафілактичним шоком. Виразність симптоматики залежить від ступеня чутливості організму, алергенності препарату, дози, що вводиться, і ряду інших чинників.

Види алергічних реакцій на ліки:

• системні реакції (анафілактичний шок, сироваткова хвороба, лікарська лихоманка),
• шкірні реакції (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, мультифокальна еритема, дерматити, фотоалергічні реакції),
• ураження внутрішніх органів (серця, нирок, печінки, легенів).

Найважчими проявами медикаментозної алергії є токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та багатоформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона). Ці токсико-алергічні реакції окрім масивного ураження шкіри викликають серйозні пошкодження внутрішніх органів.

Діагностика

Для діагностики медикаментозної алергії використовують крапельні, скарифікаційні і внутрішньошкірні проби. Їх проводять в лікарні перед введенням певного препарату з метою виявлення його непереносимості конкретною людиною. Таким чином лікарі можуть діагностувати алергію і вчасно відмовитися від застосування потенційно небезпечного засобу.

Профілактика і лікування

Головними заходами профілактики медикаментозної алергії є відмова від самолікування і інформування лікаря про перенесені випадки непереносимості препаратів. Якщо у людини коли-небудь з'являвся свербіж, висип або набряк шкіри в місці введення будь-яких ліків, про це потрібно повідомити лікаря. Також важливо розповісти про спадкову схильність до алергії і наявність будь-яких алергічних захворювань. Ця інформація допоможе лікарю зорієнтуватися і вжити необхідні запобіжні заходи при призначенні фармпрепаратів.

Якщо алергія вже з'явилася, потрібно відразу ж припинити прийом усіх ліків і негайно звернутися до лікаря. При необхідності він призначить гіпосенсибілізуючі засоби, які швидко усунуть неприємні симптоми. Також лікар замінить небезпечні препарати іншими, які не будуть викликати алергічних реакцій.

Скачать книгу «ЛЕКАРСТВЕННАЯ АЛЛЕРГИЯ ᐉ Симптомы • Лечение • Причины • Признаки • Лекарства в Аптеке Низких Цен (АНЦ)» fb2