Вагініт: симптоми захворювання, діагностика та методи лікування: статті клініки Оксфорд Медікал Київ

Вагініт: симптоми захворювання, діагностика та методи лікування

Вагініт

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Симптоми вагініту
Класифікація вагініту
Причини розвитку специфічного вагініту
Причини розвитку неспецифічного вагініту
Можливі ускладнення вагініту
Чим небезпечний хронічний вагініт?
Методи діагностики вагініту
Лікування вагініту
Профілактика вагініту

Вагініт (або кольпіт) – це запальне захворювання слизової оболонки піхви, яке супроводжується свербінням, рясними білими виділеннями, а також почервонінням і набряком вульви.

Вагініт є одним з найпоширеніших гінекологічних захворювань. Найчастіше хворобу діагностують у жінок репродуктивного віку (18-45 років), а також у дітей. Викликати захворювання можуть як інфекції, так і гормональні зміни в організмі, алергія, переохолодження та інші подразники.

Вагініт добре піддається лікуванню, але, щоб підібрати його правильно, потрібно з'ясувати причину запалення. Важливо усунути не тільки симптоми, але й провокуючий фактор. В іншому випадку існує ризик поширення хвороби на інші органи та переходу в хронічну форму.

Симптоми вагініту

Вагініт може проявлятися по-різному, в залежності від форми та стадії захворювання, а також наявності супутніх патологій. Досить часто перші ознаки хвороби маловиражені, і жінки не звертають на них уваги. Симптоми посилюються в гострій фазі, коли запальний процес найбільш активний.

Основними ознаками вагініту є:

рясні вагінальні виділення (білі, зелені, густі, пінисті, з неприємним запахом тощо),
сухість піхви (проявляється у жінок старшого віку),
свербіж, печіння в області вульви,
почервоніння та набряк вульви,
дискомфорт, біль внизу живота,
біль під час статевого акту,
печіння при сечовипусканні,
часті позиви до сечовипускання,
підвищення температури (зазвичай до 37-37,5 ℃),
загальне нездужання.

Фахівці "Оксфорд Медікал" попереджають, що перераховані симптоми можуть з'являтися при різних захворюваннях сечостатевої системи. Крім того, вагініт часто супроводжується циститом, цервіцитом (запаленням шийки матки) та іншими патологіями. Тому, ґрунтуючись на симптоматиці, поставити точний діагноз не можна. Для цього потрібні лабораторні аналізи урогенітальних виділень та інші дослідження.

Класифікація вагініту

Існують різні форми вагініту, які відрізняються симптомами, причинами захворювання та, відповідно, вимагають різного лікування.

За характером запалення вагініт може бути:

гострий – швидко розвивається і супроводжується вираженою симптоматикою,
хронічний – запалення переходить у слабку форму, симптоми стають маловираженими.

Також в залежності від причин вагініт поділяють на:

специфічний – викликаний інфекціями, що передаються статевим шляхом,
неспецифічний – викликаний загальними інфекціями, алергією та іншими причинами.

Кожен з цих видів піддається більш детальній класифікації відповідно до встановленої причини захворювання. Так вагініт може бути:

бактеріальний,
хламідійний,
гонорейний,
кандидозний (молочниця є одним з видів вагініту),
алергічний,
атрофічний тощо.

Така детальна класифікація допомагає гінекологам точно визначити причину захворювання і підібрати найбільш ефективне лікування.

Причини розвитку специфічного вагініту

Причинами специфічного вагініту є інфекції, що передаються статевим шляхом. Однак зараження може відбутися не тільки в результаті контакту з інфікованим партнером, але й при використанні нестерильних медичних інструментів для проведення діагностичних або лікувальних маніпуляцій, використання загальних рушників, відвідуванні басейнів, саун тощо.

Основними інфекціями, що викликають специфічний вагініт, є:

хламідіоз,
кандидоз,
гонокок,
трихомоніаз,
мікоплазмоз,
герпес та інші.

Причини розвитку неспецифічного вагініту

Неспецифічний вагініт буває інфекційного та неінфекційного характеру. Спровокувати його розвиток можуть, як загальні інфекції та інші порушення в організмі, так і побутові умови.

Дуже часто запалення з'являється при порушенні балансу вагінальної мікрофлори, коли «корисних» бактерій стає менше, а умовно-патогенних більше. Останні присутні в організмі кожної людини, але завдяки невеликій кількості не викликають ніяких симптомів – хвороба розвивається тільки при зростанні колонії.

Розвиток неспецифічного вагініту провокують:

загальні інфекційні захворювання (стафілококи, ентерококи),
уретрит, цистит, пієлонефрит,
гормональна перебудова організму під час пубертату, вагітності та менопаузи,
ендокринні захворювання,
вікові зміни,
прийом антибактеріальних препаратів,
алергія на засоби гігієни,
механічні пошкодження (подряпини, опіки),
зниження імунітету,
авітаміноз,
переважання в раціоні гострих та солоних страв,
недотримання гігієни.

Неспецифічний вагініт довгий час може протікати у слабкій формі, а прийом препаратів для лікування основного захворювання – міняти симптоматику. В результаті багато жінок не поспішають йти до гінеколога, що ускладнює діагностику та лікування.

Можливі ускладнення вагініту

При своєчасній діагностиці та проведенні правильно підібраної терапії вагініт успішно лікується і, як правило, не викликає ускладнень. В інших випадках існує ризик розвитку:

вульвіту – запалення вульви,
цервіциту – запалення шийки матки,
сальпінгіту – запалення маткових труб,
ендометриту – запалення слизової оболонки матки,
оофориту – запалення яєчників,
циститу – запалення сечового міхура,
пієлонефриту – запалення нирок,
порушення менструального циклу та інших ускладнень.

Чим небезпечний хронічний вагініт?

Без своєчасного лікування вагініт часто переходить у хронічну форму, що загрожує розвитком серйозних ускладнень. Хвороба може спровокувати:

поширення запалення на інші органи сечостатевої системи,
утворення спайок в малому тазі,
безпліддя,
ускладнення вагітності,
передчасні роди.

Під час вагітності стежити за жіночим здоров'ям особливо важливо, тому що запалення та інфекція можуть поширитися на внутрішні статеві органи і вплинути на розвиток плода.

Методи діагностики вагініту

Ретельна діагностика і визначення причини вагініту є ключовою умовою підбору правильного лікування. Під час консультації гінеколог вивчає історію хвороби пацієнтки, проводить огляд у кріслі, бере мазок та зішкріб для проведення аналізів і призначає додаткові обстеження.

Для діагностики вагініту та інших гінекологічних захворювань проводять:

огляд у кріслі з використанням дзеркал – дозволяє лікареві оцінити стан слизових оболонок і виявити характерні зміни,
аналіз мазка з піхви та цервікального каналу,
бактеріологічний посів,
аналіз методом ПЛР на урогенітальні інфекції,
кольпоскопію – огляд шийки матки,
цитологічний аналіз зіскрібка з шийки матки,
загальний аналіз крові та сечі,
УЗД органів малого таза.

Обсяг досліджень гінеколог визначає індивідуально, враховуючи симптоми захворювання і загальний стан здоров'я пацієнтки.

Лікування вагініту

Вагініт добре піддається консервативній терапії. Програму лікування складають за результатами обстежень. Зазвичай, застосовують препарати системної та місцевої дії у вигляді вагінальних свічок.

Для лікування вагініту застосовують:

антибактеріальні препарати (при бактеріальній природі захворювання),
антимікотичні засоби (при кандидозі),
імуностимулюючі препарати,
гормональні препарати (при гормональному дисбалансі),
протизапальні засоби,
пробіотики для відновлення нормальної мікрофлори,
свічки, мазі та ванночки.

При виявленні супутніх захворювань також проводять і їх терапію. Для цього може знадобитися консультація суміжного фахівця.

Протягом курсу лікування, крім застосування лікарських засобів, пацієнтам рекомендують дотримуватися деяких правил:

утримуватися від статевих контактів,
поговорити з партнером та порекомендувати пройти обстеження і лікування,
ретельно стежити за інтимною гігієною,
не вживати алкогольні напої,
відмовитися від куріння,
дотримуватися дієти (виключають гострі, солоні, солодкі страви, замінюючи їх крупами та кисломолочними продуктами).

Профілактика вагініту

Щоб підтримувати жіноче здоров'я, рекомендують щорічно проходити Check-up у гінеколога. Регулярні обстеження дозволяють своєчасно діагностувати захворювання, які тривалий час розвиваються безсимптомно. Особливо важливо це для пацієнтів, у яких вже був вагініт. Захворювання може рецидивувати та розвиватися повторно.

Для профілактики вагініту рекомендують: