Діабетична стопа: симптоми та методи лікування

Діабетична стопа – це одне з найважчих ускладнень цукрового діабету. Воно проявляється виразками, які не загоюються та поступово збільшуються. Спочатку руйнуються м'які тканини, потім м'язи, кровоносні судини та нерви. Якщо хворобу вчасно не лікувати, некроз може поширитися на зв'язки та кістки стопи, що загрожує розвитком гангрени та ампутацією кінцівки.

Щоб цього не допустити, рекомендують регулярно контролювати рівень цукру у крові, а також оглядати шкіру стоп і при появі перших симптомів відразу звертатися за медичною допомогою.

Симптоми розвитку діабетичної стопи

При розвитку цього ускладнення порушуються анатомічні та функціональні властивості стопи. Відбувається це, як правило, після 5-7 років з моменту встановлення діагнозу, якщо рівень цукру у крові більшу частину часу залишається підвищеним.

Спочатку симптоми можуть бути слабко вираженими, через що частина пацієнтів їх пропускає. Як правило, починається все зі зниження чутливості, сухості шкіри та легкого болю у стані спокою та вночі. При цьому дискомфорт нерідко зникає після ходьби. Незабаром після цього на шкірі з'являються невеликі тріщини та виразки.

Розвиток діабетичної стопи супроводжується такими симптомами, як:

• сухість та лущення шкіри,
• мозолі та тріщини,
• дрібний висип,
• виразки, що не загоюються,
• набряки,
• деформація стопи,
• відчуття жару у ногах,
• тяжкість, втома під час ходьби,
• кульгавість,
• оніміння,
• зниження чутливості,
• почервоніння, посиніння чи блідість шкіри,
• пожовтіння нігтів.

Різновиди діабетичної стопи

Залежно від основної причини, що спровокувала руйнування тканин, виділяють 3 види діабетичної стопи:

1. Ішемічна – розвивається при ураженні кровоносних судин стопи, що спричиняє порушення кровообігу та гіпоксію м'яких тканин. В результаті з'являються набряки та пухирі, які тріскаються і перетворюються на виразки з нерівними краями. При цьому зберігається чутливість і пацієнт відчуває біль під час ходьби. Мозолі та деформація ніг відсутні.
2. Нейропатична – розвивається при ураженні нервових закінчень, що призводить до зниження чутливості до дотиків та зміни температури. Шкіра на ступнях і гомілках стає сухішою, починає лущитися. На стопі формуються грубі мозолі, глибокі тріщини між пальцями та виразки з рівними краями. Згодом також відбувається деформація стопи. Відмінною особливістю є відсутність болю через знижену чутливість.
3. Нейроішемічна, або змішана – розвивається при ураженні судин та нервів стопи, що супроводжується відповідними симптомами.

Стадії розвитку діабетичної стопи

Симптоми діабетичної стопи наростають поступово з ураженням більшої кількості тканин. Залежно від цього виділяють 5 стадій захворювання:

1. стадія – на ступні утворюються неглибокі виразки, які не торкаються глибших тканин,
2. стадія – виразки поширюються на підшкірну клітковину, потім м'язи та зв'язки,
3. стадія – відбувається ураження суглобів та кісток, а також розвиваються абсцеси та остеомієліт,
4. стадія – відбувається некроз тканин та розвивається гангрена на опорній частині стопи, при цьому нога поступово чорніє, починаючи з кінчиків пальців (у цьому випадку можна уникнути ампутації, якщо вчасно провести хірургічне лікування),
5. стадія – збільшується розмір гангрени, аж до ураження гомілки (цей процес є незворотним, і пацієнтам проводять ампутацію кінцівки).

Діабетична стопа: до якого лікаря звернутись?

З появою симптомів діабетичної стопи слід звернутися до лікаря-ендокринолога, який контролює лікування цукрового діабету. Він проведе огляд, призначить аналізи крові та інші дослідження, щоб оцінити ступінь ураження. Після цього фахівець підбере лікування, а за необхідності направить на консультацію до хірурга.

Як лікують діабетичну стопу?

Тактика лікування діабетичної стопи залежить від того, коли пацієнт звернувся за медичною допомогою. Якщо на ранній стадії можна обійтися методами консервативної терапії, то на пізніх потрібне хірургічне лікування, аж до ампутації ноги у випадках ускладнень.

Консервативне лікування передбачає:

• обробку виразок антисептичними засобами,
• прийом антибіотиків для боротьби з інфекцією,
• прийом препаратів для нормалізації артеріального тиску та покращення кровопостачання стоп,
• прийом знеболювальних та інших препаратів для покращення самопочуття,
• корекцію лікування цукрового діабету

Таке лікування може бути тривалим і вимагати від пацієнта регулярного відвідування лікаря, корекції призначень та ретельного виконання всіх рекомендацій. У ряді випадків воно дозволяє зупинити прогрес захворювання та уникнути операції.

Якщо патологічний процес зачіпає глибокі тканини стопи, у тому числі судини, суглоби та кістки, пацієнту призначають хірургічне лікування. Залежно від розміру та ступеня ураження проводять:

1. Ангіопластику – під час операції хірург видаляє гангренозні ділянки, а також проводить пластику судин, щоб відновити нормальний кровообіг.
2. Некректомію – проводять видалення гангренозних тканин з частиною здорових, щоб не допустити повторного ураження (застосовують, якщо площа патологічної ділянки не перевищує 2 см).
3. Ендартеректомію – видалення тромбів та атеросклеротичних відкладень із великих артерій для відновлення нормального кровотоку.
4. Автовенозне шунтування – створення додаткової венозної гілки для відновлення та покращення кровопостачання стопи.
5. Стентування артерій ніг ​​– розширення артерій з допомогою установки стента.

Яка методика буде найбільше ефективною, хірург вирішує залежно від стану пацієнта.

Після хірургічного лікування, як правило, призначають також медикаментозне для кращого загоєння рани, контролю цукрового діабету та запобігання ускладненням.

Небезпека діабетичної стопи

Діабетична стопа – це одне з найскладніших ускладнень цукрового діабету. Часто на ранніх стадіях знижується чутливість ніг, через що перші симптоми залишаються непоміченими. Багато хто звертається до лікаря вже на пізніх стадіях захворювання, коли потрібна хірургічна допомога.

Після появи виразок виникає ризик інфікування, розвитку абсцесу та некрозу тканин. Без своєчасної терапії це може призвести до гангрени ноги – незворотного процесу, який лікується лише ампутацією.

Профілактика появи діабетичної стопи

Щоб знизити ризик розвитку діабетичної стопи та посилення хвороби, рекомендують:

• спостерігатися в ендокринолога для контролю цукрового діабету,
• дотримуватись призначеної дієти та своєчасно приймати цукрознижувальні препарати,
• відмовитися від куріння та інших шкідливих звичок,
• носити якісне взуття зі зручною колодкою та ортопедичною устілкою, щоб воно не здавлювало стопу,
• носити шкарпетки, колготки з натуральних тканин без тугої резинки,
• щодня стежити за гігієною ніг та оглядати стопи на предмет змін,
• робити акуратний педикюр, не ушкоджуючи шкіру,
• змащувати шкіру зволожуючим кремом,
• при появі сухості, тріщин, виразок чи інших ушкоджень одразу звернутися до лікаря.

Також при появі симптомів діабетичної стопи пацієнтам рекомендують не ходити босоніж, не гуляти довго морозом, не парити ноги і не використовувати грілки для зігрівання, не заклеювати пластиром виразки та тріщини.

Скачать книгу «Діабетична стопа: симптоми та методи лікування: статті клініки Оксфорд Медікал Київ» fb2